Підліток починає курити, щоб продемонструвати світу, що він вже виріс: адже суспільство дозволяє курити дорослим, але не дозволяє це робити дітям. Куріння для підлітка - жест: "Я тепер дорослий!" Якщо батьки не пригнічують дитину, що дорослішає, поступово дозволяють йому все більше і більше питань вирішувати самостійно: з ким дружити, яку музику слухати, якій моді слідувати, як стригтися... у нього не буде гострої потреби доводити свою дорослість за допомогою сигарети. Безглузду підліткову манеру одягатися можна і перетерпіти заради того, щоб син не закурив.

- ви використовуєте будь-яку життєву ситуацію, щоб показати своє ставлення до куріння.

Будь-яку історію, побачену по ТБ або почуту по радіо, з якої явно видно, що куріння шкодить, прокоментуйте, розставте акценти. Це тільки здається, що діти не сприймають те, що при них говорять. Насправді все почуте накопичується у них в голові, як розрізнені шматочки мозаїки, а потім з цих шматочків складається єдина картина - точка зору.

- ви допоможете йому стати, хоч в чомусь успішнішим і компетентнішим, ніж однолітки.

Підліткові дуже важливо мати авторитет у оточуючих його друзів. Часто він починає палити, щоб здаватися в очах своєї компанії людиною досвідченою. Але якщо у нього є якесь захоплення, де він кращий за інших - краще за однокласників грає на гітарі, або катається на скейті, або розбирається в комп`ютерах, - авторитет серед друзів йому і так забезпечений. І не потрібна тоді сигарета.

Чий приклад заразний?

Значно більше шансів призвичаїтися до куріння у дітей, батьки яких палять. За розрахунками наркологів, вірогідність того, що підліток закурить вже в 12 років, сягає 80%, якщо в його сім`ї палять троє дорослих, і 40% - якщо палить хоч би одна людина.

Подумайте, може, ви зважитеся кинути палити заради того, щоб син не закурив? Це буде сильний хід, підліток його оцінить.

Не можете кинути? Кайтеся. Поясніть дитині, як безглуздо ви поступили, коли вперше закурили, як слабкі ви тепер перед цією залежністю і як багато вона вам приносить шкоди. І у жодному випадку не вставайте в позу: "Я дорослий - тому мені можна, ти дитина - тобі не можна". Психологи вважають, що так ви тільки підштовхнете підлітка до куріння.

Які доводи проти куріння значущі і переконливі для підлітків?

Психологи вважають:

Можна сказати дитині, що "розвинений" Захід палить менше "нерозвинених" країн. Палити в цивілізованому суспільстві немодно.

І це насправді так. У США в 1966 році, коли почалася антитютюнова національна кампанія, палило 42,6% населення країни. Зараз палить 16%. У Британії палять 27% чоловіків і 26% жінок. У Швеції - 19% чоловіків і стільки ж жінок. У нас же - 63% чоловіків. По цьому показнику ми в компанії найвідсталіших африканських країн. Але здорова мода дійде і до нас.

У США, у всіх європейських країнах вже давно не дозволяється палити в суспільних місцях і в офісах, там маса кафе і ресторанів для некурців, солідні фірми вважають за краще наймати на роботу людей, необтяжених цією шкідливою звичкою, - вони не хочуть, щоб їх співробітник пропускав по хворобі багато робочих днів, а ті, що палять хворіють частіше, давно доведено. Кар`єрний зліт курцеві в Європі і США теж не загрожує - керівник, що заходжується в застарілому кашлі курця, - це не той образ менеджера, який працював би на прославляння фірми.

Навіюйте дитині: некурці - своєрідна еліта суспільства, люди вищої культури і розвиненішого інтелекту.

Спробуйте разом порахувати, скільки грошей йде на сигарети в рік, і які корисні речі на ці гроші можна було б купити.

Із західних країн до нас прийшов рух, коли підлітки класами підписують зобов`язання не торкатися протягом року тютюну. Називається воно "Класи, вільні від куріння". Серед тих, що стримали слово розігрується грошовий приз, який клас повинен витратити спільно. З психологічної точки зору це дуже дієвий прийом. У компанії однолітків легше утримуватися від куріння, та і нікому спокушати, коли однокласники не палять. Варто протриматися шкільні роки, а там, дивишся, діти порозумнішають, куріння не здаватиметься їм таким бажаним заняттям і вони не почнуть палити зовсім.

Якщо у вас немає можливості залучити в цей рух клас вашої дитини, спробуйте підписати з ним індивідуальний договір: він не палить рік, а ви за це в кінці року подаруєте йому бажану річ, яка коштує не менше, ніж він витратив би за рік на сигарети.

Відрепетируйте відмову

Будь-яка дитина одного разу стикається з тим, що ровесники або хлопці старші за віком пропонують йому закурити. І навіть підбивають: "Боїшся спробувати? Слабак, мамусин синок!" Тому до такої ситуації підлітка краще підготувати попередньо. Промовте алгоритм відмови, щоб дитина не розгубилася, коли у дворі йому запропонують сигарету.

Психологи радять відмову побудувати так: відмова + аргумент + зустрічна пропозиція.

Аргументом може бути слабке здоров`я: "Ні, спасибі. У мене на тютюновий дим алергія. Може, краще покатаємося на велосипедах?"

Або бажання зберегти голову світлою: "Я не буду. У мене завтра контрольна. Ти вже всі уроки зробив?"

Або вже існуючий негативний досвід: "Я пробував, мені не сподобалося. А ти можеш підтягтися на турніку 7 разів?"

Зустрічна пропозиція переводить розмову на іншу тему і виключає насмішки, можливі у разі відмови закурити. Зробивши зустрічну пропозицію, ваша дитина гідно вийде з складної ситуації.

Цікаво

Дівчатка і хлопчики, статеве дозрівання яких почалося в 11-12 років, до 16 років в 2 рази обганяють однолітків по числу тих, що палять. Вірогідність того, що вони спробують палити ще до 13 років, підвищена в 6-9 разів. Особливо ризикують дівчатка, у яких гормональна перебудова почалася незабаром після 10 років.

Раннє статеве дозрівання, на думку учених, - такий могутній чинник ризику, що навіть соціальне становище батьків і клімат в сім`ї відходять на другий план. Учені вважають, що вчителям, батькам і психологам потрібно переконувати дітей не починати палити вже з 10-11 років.

Тільки факти

175 тисяч "тютюнових" поліцейських патрулюють в країнах Євросоюзу території шкіл і підприємств, офіси і ресторани. Курцям - штраф 68 євро.

Єврокомісія дозволила керівникам фірм не брати на роботу кандидатів, що палили. Вони прокурюють в середньому 20 годин робочого часу на місяць.

У американському містечку Калабасас заборонено палити скрізь, навіть на балконі власного будинку. Штраф - 500 доларів. І мешканці не ремствують, вони самі так вирішили.

У Чехії некурящі клієнти страхових компаній одержують знижки при оформленні страховок.

Одна австрійська компанія вирішила доплачувати тим, хто не палить, по 100 євро в місяць.

У Франції теж не можна палити в громадських місцях. Кури на вулиці. Але за кинутий недопалок - штраф 138 євро.

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Коронавірус: профілактика інфікування і поширення

Поради для батьків від соціального педагога для покращення навчального процесу учнів

Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо

Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини

У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, соціальним педагогом, психологом.

Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

Учіть школярів середнього та старшого шкільного віку:

Ø цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

Ø правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

Ø порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки

Ø прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

Сприяйте особистісному зростанню дитини.

Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте його досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.

Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.

Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

Умійте ставити себе на місце дитини.

Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

Правила поведінки учнів

1. Учень приходить у школу за 15 хвилин до початку занять; чистий, охайний, знімає в роздягальні верхній одяг, займає робоче місце і готує все необхідне до уроку.

2. Учень зобов'язаний вчасно виконувати домашнє завдання

3. На першу вимогу вчителя варто пред'являти щоденник

4. Щодня вести запис домашнього завдання в щоденнику

5. Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, посібники, письмові приладдя

6. Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою й використовувати будь-яким способом зброю (у тому числі ножі), вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої. сигарети, наркотики, інші одурманюючі речовини й отрути

7. Паління на території школи заборонене

8. Не дозволяється жувати жувальну гумку, користуватися плеєрами й засобами мобільного зв'язку на уроках

9. Забороняється вживати непристойні слова та жести

10. Учні школи повинні поважати працівників школи та один одного.

11. Фізична конфронтація, залякування й знущання, спроби приниження особистості, дискримінація по національній або расовій ознаці є неприпустимими формами поводження. Школа категорично засуджує подібне.

12. Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до своєму, так і до чужого майна, дотримують чистоти й порядок на території школи. У випадку заподіяння збитку майну школи батьки (законні представники) зобов'язані відшкодувати його.

13. Всі учні приймають участі в заходах щодо благоустрою школи й шкільної території, у міру своїх фізичних можливостей.

14. Учнем варто поважати право власності. Книги, куртки та інші особисті речі, що перебувають у школі, належать їхнім власникам.

15. До учнів, що присвоїли чужі речі, можуть прийматися дисциплінарні міри, аж до карного покарання.

16. Учнем, що знайшов загублені або забуті, на їхню думку, речі, пропонується здати їхньому черговому адміністраторові або вчителеві.

17. Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри йти зі школи у визначений час. Вийти зі школи можна, пред'явивши записку від учителя або медичного працівника черговому охоронцеві.

18. У випадку пропуску занять, учень повинен пред'явити класному керівникові довідку або записку від батьків (осіб їх що заміщають) про причину відсутності на заняттях.