НАКАЗ "Про рганізацію роботи з молодими та малодосвідченими учителями, наставництво" https://docs.google.com/document/d/1jAK-gjX1MmBWMN8333ukUPG92Fytj4Ei/edit?usp=sharing&ouid=115785084110575387669&rtpof=true&sd=true

Проблема, над якою працює Школа молодого педагога:

«Удосконалення самоосвітньої роботи вчителя в умовах впровадження Концепції Нової української школи»

Мета школи молодого педагога:
1. Надання молодим педагогам науково-методичної допомоги у розв’язанні першочергових проблем, підтримка їх творчої діяльності, позитивна мотивація на творчу діяльність.
2. Створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації молодих спеціалістів, підвищення їхньої психологічної компетентності.
3. Проведення заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення передового педагогічного досвіду.
4. Апробація та впровадження сучасних освітніх технологій та систем.

Основні завдання школи молодого педагога:
– допомогти вчителю у розв’язанні конкретних проблем щодо методики викладання,
– ознайомити із сучасними методиками й технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом учителів, особливостями роботи зі документацією,
– забезпечити індивідуально-психологічний супровід молодого спеціаліста на початку його професійної діяльності, адаптаційну допомога,
– допомогти вчителеві у професійному становленні, виробленні власного стилю роботи, розвитку фахового потенціалу,
– розвивати уміння і навички учителя планувати уроки, оптимально обирати прийоми та методи роботи з учнями,
– сприяти розвитку особистісних якостей молодого педагога, лідерських здібностей,
– виховувати в молодих спеціалістів почуття відповідальності за обраний шлях.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою закладу Директор Летичівського ліцею №2

від __.__.20__ р., протокол No___ _______________Галина ІВАСЮК

__ _______ 20___ р.

Положення

про педагогічне наставництво у

Летичівському ліцеї №2 Летичівської селищної ради

Хмельницької області

1. Загальні положення

1.1.Педагогічне наставництво – необхідна складова програми професійної

адаптації молодих педагогів для прискорення залучення їх в трудовий

процес з урахуванням їх індивідуальних схильностей.

1.2.Педагогічне наставництво – різновид індивідуальної роботи з молодими

вчителями, які мають стаж роботи до 3-х років або потребують

методичної допомоги та новопризначених учителів ліцею.

1.3.Молодий спеціаліст – учитель-початківець, який володіє знаннями з

предмета та методики викладання, з основ педагогіки за програмою

ВНЗ, виявляє бажання і схильність до подальшого вдосконалення своїх

навичок і вмінь. Він підвищує свою кваліфікацію під безпосереднім

керівництвом наставника за узгодженим планом професійного

становлення.

1.4.Наставник – досвідчений вчитель, що володіє високими професійними і

моральними якостями, знаннями в галузі методики викладання предмета

і виховання дітей. Учитель-наставник в освітньому закладі – людина з

високою творчою активністю, зі своїм баченням проблем освітнього

процесу, з високими результатами особистої практичної діяльності.

1.5.Педагогічне наставництво передбачає систематичну індивідуальну

роботу досвідченого вчителя з розвитку необхідних навичок і вмінь

ведення педагогічної діяльності молодого фахівця. Воно покликане

найбільш глибоко і всебічно розвивати наявні у молодого спеціаліста

знання в області предметної спеціалізації та методики викладання.

2. Мета, завдання та напрями діяльності педагогічного наставництва

2.1. Метою педагогічного наставництва є надання допомоги молодим

педагогам у їх професійному становленні.

2.2.Основними завданнями педагогічного наставництва:

 закріплення наставників за молодими педагогами, які мають стаж

роботи до 3-х років або потребують методичної допомоги;

 прищеплення молодим фахівцям інтересу до педагогічної діяльності;

 прискорення процесу професійного становлення педагога і розвиток

здатності самостійно і якісно виконувати покладені на нього

обов’язки;

 планування та здійснення разом із молодим педагогом заходів з

поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення

директивних матеріалів, документів Міністерства освіти та науки

України;

 поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики

його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;

 допомога вчителю в розв'язанні конкретних проблем щодо методики

викладання;

 адаптація до корпоративної культури, засвоєння кращих традицій

колективу ліцею та правил поведінки в освітньому закладі, свідомого

і творчого ставлення до виконання обов’язків педагога.

3. Організаційні основи педагогічного наставництва

3.1.Педагогічне наставництво організується на підставі наказу керівника

освітнього закладу.

3.2.Керівництво діяльністю наставників здійснює заступник директора з

навчально-виховної роботи.

3.3.Наставника обирають з найбільш досвідчених педагогів, що володіють

високим рівнем професійної підготовки, комунікативними навичками і

гнучкістю у спілкуванні, які мають результати в роботі, багатий життєвий

досвід, здатність і готовність ділитися професійним досвідом, стаж

педагогічної діяльності яких не менше 5 років.

3.4.Наставник повинен мати здібності до виховної роботи, може бути

куратором одночасно не більше двох молодих педагогів.

3.5.Кандидатури наставників розглядаються на засіданнях методичного

об’єднання, узгоджуються з головою методичної ради ліцею.

3.6.Призначення наставника проводиться за згодою передбачуваного

наставника і молодого фахівця, за яким він буде закріплений, за

рекомендацією науково-методичної ради наказом по освітньому закладі.

3.7.Наставництво встановлюється над наступними категоріями

співробітників закладу:

 вперше прийнятими вчителями, які не мають трудового стажу

педагогічної діяльності в освітніх установах;

 фахівцями, що мають стаж педагогічної діяльності не більше 3- х

років;

 вчителями, переведеними на іншу роботу, якщо виконання ними

службових обов’язків вимагає розширення і поглиблення

професійних знань і оволодіння новими практичними навичками;

 вчителями, які потребують додаткової підготовки для проведення

уроків у певному класі (з певної тематики);

 вчителями, які потребують додаткової підготовки через велику

перерву в педагогічній діяльності (більше 3- х років).

3.8. Заміна наставника здійснюється наказом керівника закладу у

випадках :

 звільнення наставника;

 переведення на іншу роботу молодого спеціаліста або наставника;

 психологічної несумісності наставника і молодого спеціаліста.

3.9.Для мотивації діяльності і за успішну роботу наставник може

відзначатися директором ліцею за чинною системою заохочення.

4. Основні напрями роботи вчителя-наставника ліцею:

4.1.Організація індивідуальних консультацій, занять, на яких здійснюється

моделювання та обговорення запропонованих уроків, позаурочних

заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів під керівництвом

наставника;

4.2.Взаємовідвідування уроків та позакласних заходів із обов’язковим

наступним обговоренням, плануванням корекції діяльності молодого

вчителя;

4.3.Консультування молодого педагога щодо організації освітнього процесу.

5. Обов’язки вчителя-наставника

5.1.Знати вимоги законодавства у сфері освіти, відомчих нормативних актів,

що визначають права і обов’язки молодого фахівця із займаної посади;

5.2.Розробляти спільно з молодим спеціалістом план професійного

становлення з урахуванням рівня його інтелектуального розвитку,

педагогічної, методичної та професійної підготовки з предмета;

5.3. Проводити необхідне навчання й надавати допомогу у підготовці до

самостійного проведення молодим спеціалістом навчальних занять,

позакласних заходів;

5.4.Надавати молодому спеціалісту індивідуальну допомогу в оволодінні

педагогічною професією, практичними прийомами і способами якісного

проведення занять, складанні календарних та поурочних планів,

виявляти і спільно усувати допущені помилки;

5.5.Власним прикладом розвивати позитивні якості молодого фахівця,

корегувати його поведінку у ліцеї, залучати до участі у громадському

житті колективу, сприяти розвитку загальнокультурного та професійного

кругозору;

5.6.Складати рекомендації за підсумками наставництва та робити висновки

про результати проходження адаптації, вносити пропозиції щодо

подальшої роботи молодого фахівця.

6. Права вчителя-наставника

6.1.За згодою заступника директора з навчально-виховної роботи залучати

для додаткового навчання молодого фахівця інших співробітників;

6.2.Отримувати допомогу з питань здійснення наставництва від адміністрації

закладу.

7. Обов’язки молодого фахівця

7.1.У період наставництва молодий спеціаліст зобов’язаний:

 вивчати нормативно-правові документи, що визначають його

службову діяльність, особливості діяльності закладу та

функціональні обов’язки за посадою;

 виконувати план професійного становлення у визначені терміни;

 постійно працювати над підвищенням професійної майстерності,

опановувати практичні навички із займаної посади;

 вивчати досвід наставника, інших колег щодо передових методів і

форм роботи;

 удосконалювати свій загальноосвітній і культурний рівень;

 періодично аналізувати результати своєї педагогічної діяльності та

обговорювати їх з наставником.

8. Права молодого фахівця

8.1.Молодий спеціаліст має право:

 звернутися за порадою чи допомогою до вчителя-наставника або

відповідального адміністратора ліцею, інших учителів закладу.

 вносити на розгляд адміністрації ліцею пропозиції щодо

вдосконалення роботи, пов'язаної з наставництвом;

 захищати свою професійну честь і гідність;

 знайомитися зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку

своєї роботи, надавати щодо них пояснення;

 підвищувати кваліфікацію зручним для себе способом, згідно з

чинним законодавством;

 вимагати конфіденційності дисциплінарного розслідування за

винятком випадків, передбачених законом.

9. Керівництво роботою наставника

9.1.Організація роботи наставників та контроль їх діяльності покладається на

заступника директора з навчально-виховної роботи.

9.2.Заступник директора зобов’язаний :

 провести інструктаж наставників і молодих фахівців;

 забезпечити можливість здійснення наставником своїх обов’язків

відповідно до цього Положення;

 відвідати окремі уроки та позакласні заходи з предмета, що

проводяться наставником і молодим спеціалістом;

 вивчити, узагальнити і поширити позитивний досвід організації

наставництва в освітньому закладі;

 пропонувати заходи заохочення наставників.

10. Документи, які регламентують наставництво

10.1. До документів, які регламентують діяльність наставників,

відносяться:

 Положення про педагогічне наставництво;

 наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу про

організацію наставництва;

 плани роботи педагогічної ради, методичної ради, методичних

об’єднань;

 протоколи засідань педагогічної ради, методичної ради, методичних

об’єднань, на яких розглядалися питання наставництва;

 спільні плани роботи вчителів-початківців та вчителів-

наставників.

10.2. Наставник, після закінчення терміну педагогічного наставництва,

пише відгук з пропозиціями щодо подальшої роботи молодого фахівця.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою закладу Директор Летичівського ліцею №2

від __.__.20__ р., протокол No___ _______________Галина ІВАСЮК

__ _______ 20___ р.

Положення

про Школу молодого педагога

Летичівського ліцею №2 Летичівської селищної ради

Хмельницької області

Загальні положення

1.1.Положення регламентує діяльність структурного підрозділу, що створюється при науково-методичній раді освітнього закладу за наявності в установі молодих фахівців, що мають стаж роботи до трьох років або не мають його зовсім.

1.2.Школа молодого педагога діє відповідно до Закону України «Про освіту», Статуту освітнього закладу, рішення науково-методичної ради, наказів директора ліцею й цього Положення.

1.3.Школа молодого педагога — це одна з форм професійної підготовки молодих педагогів, які мають стаж роботи до трьох років або не мають його зовсім, а також надання методичної допомоги тим педагогам, які її потребують.

1.4.Школа покликана формувати професійну компетентність, майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

1.5.Школа молодого педагога створюється на базі освітнього закладу, де працюють досвідчені вчителі-фахівці, які мають досвід наставницької роботи. 1.6.Керівник Школи молодого педагога складає навчальний план і програму занять. До занять у Школі молодого вчителя залучають постійних слухачів, як правило, учителів одного фаху.

2. Мета, завдання й види діяльності

2.1. Метою створення Школи молодого педагога є адаптація молодих педагогів у колективі, їхнє самоствердження й професійне становлення. 2.2.Основні завдання Школи молодого педагога надання необхідної допомоги молодим спеціалістам в оволодінні

- методикою викладання свого предмета;

-розвиток умінь використання у роботі досягнення сучасної психологопедагогічної науки;

- розвиток умінь і навичок учителя планувати уроки, оптимально обирати- прийоми, методи та форми роботи з учнями, ознайомлення молодого педагога із сучасними методиками й технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом учителів ОТГ, району, області, особливостями роботи зі шкільною документацією, апробація й упровадження в роботу молодих педагогів сучасних освітніх технологій;

- установлення відносин партнерства між молодими фахівцями й досвідченими педагогами;

- індивідуально-психологічний супровід молодого педагога на початку його професійної діяльності, розвиток лідерських здібностей, виховання в молодих спеціалістів почуття відповідальності за обраний шлях.

2.3.Напрями роботи Школи молодого педагога здійснення заходів із поглиблення педагогічних знань щодо методології- навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України; поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики- його викладання, поповнення знань із суміжних предметів; науково-методична робота з вивчення узагальненого передового- педагогічного досвіду та визначення шляхів його творчого використання; здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та- культурного рівнів молодого педагога.

2.4.Основні види діяльності Школи молодого педагога формування індивідуального професійного стилю педагога через- упровадження сучасних освітніх технологій; надання допомоги молодим учителям в підвищенні педагогічної майстерності через вивчення досвіду роботи кращих учителів освітнього закладу, ОТГ, району, області, України; проведення досвідченими педагогами майстер-класів і навчально-методичних занять для молодих спеціалістів;- залучення молодих учителів до підготовки й організації педрад, семінарів і конференцій із проблем освіти; діагностика успішності роботи молодого педагога; розвиток, модернізація і зміцнення матеріально-технічної бази методичних- об’єднань відповідно до напряму діяльності молодого фахівця (електронні підручники, наочні посібники та ін.); організація роботи з розробки молодими фахівцями електронних- навчальних матеріалів і методик їх використання в освітньому процесі; видання методичної літератури з питань освіти;- формування мережі вільного інформаційного обміну в галузі освіти,- зокрема за рахунок упровадження форм дистанційної освіти; моніторинг результатів роботи молодого вчителя.

2.5.Основні форми навчально-методичної роботи в Школі молодого педагога індивідуальні консультації;- практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення- запропонованих моделей уроків, виготовлення зразків дидактичних матеріалів; семінари (теоретичні, практикуми);- презентації досвіду вчителів-майстрів;- тренінги;- майстер-класи;- воркшопи;- ділові ігри,- діяльність у хмарному середовищі;- взаємовідвідування уроків;- огляди джерел методичної інформації тощо.- На заняттях детально розглядаються інноваційні підходи до організації освітнього процесу, способи використання нових педагогічних технологій.

2.6. Методичний супровід Школи молодого педагога. Однією з нестандартних форм методичної роботи є дослідження у фокусгрупах – найоптимальніша форма організації роботи з молодими спеціалістами, адже до роботи в групах, окрім малодосвідчених, включаються педагоги з досвідом роботи, колеги з МО. Мета роботи у фокусній групі може бути контрольно-діагностичною, гносеологічною, корекційною чи контрольно-прогностичною. Позитивні наслідки діяльності фокус-груп:

миттєва інформація;

- економія часу (група працює 30-40 хвилин);

- можливість відвертої розмови;

- акумуляція ідей (банк ідей);

- можливість бачити реакцію на нове;

- інформація для прогнозування;

- заохочення учасників до активної самореалізації;

- формування в учасників уміння окреслювати проблеми, керувати- дискусією; обмін свіжими ідеями;

- навчання у форматі «рівний – рівному».

3. Склад Школи молодого педагога й організація роботи

3.1.До складу Школи молодого педагога входять молоді спеціалісти, їхні наставники й учителі, які готові передавати накопичений досвід, практичний психолог освітнього закладу.

3.2.Керівництво Школою молодого педагога та її перспективний розвиток здійснює досвідчений педагог, що обирається науково-методичною радою. Керівник Школи молодого педагога є членом науковометодичної ради й підзвітний їй.

3.3.Керівник Школи молодого педагога організовує та керує всіма видами діяльності Школи й несе відповідальність за результати її роботи.

3.4.Детальні вимоги до кваліфікації, повноваження й відповідальність керівника Школи молодого педагога уточнюють посадовою інструкцією. 3.5.Питання про прийняття працівника до Школи молодого педагога має бути погоджено на засіданні науково-методичної ради.

3.6.План роботи Школи молодого педагога розробляє її керівник за участю завідувачів методичних об’єднань, затверджують на засіданні науковометодичної ради.

3.7. Документація Школи молодого педагога: план роботи Школи молодого педагога;- протоколи засідань.-

4. Права та обов’язки слухачів Школи молодого педагога

4.1. Слухачі Школи молодого педагога мають право: вносити пропозиції з удосконалення діяльності Школи молодого- педагога; брати участь у складанні плану роботи Школи молодого педагога на наступний навчальний рік; брати участь у наукових і навчально-методичних конференціях, семінарах і нарадах, презентуючи напрацьований досвід; одержувати необхідну для виконання своїх функцій інформацію в заступників директора й керівників усіх структурних підрозділів; ознайомлюватися з документами з питань забезпечення освітньої і методичної діяльності; бути присутніми на заняттях своїх колег (з їхньої попередньої згоди й за- погодженням з керівником Школи молодого педагога; звертатися з пропозиціями, скаргами, заявами й отримувати відповіді на- свої запитання; обрати методичну тему для самоосвітньої роботи й форми звітності щодо неї; уносити пропозиції керівництву освітнього закладу в письмовому- вигляді або у формі виступів на засіданнях педрад, методичних рад, предметних методичних об’єднань з питань удосконалення роботи Школи молодого педагога.

4.2. Слухачі Школи молодого педагога зобов’язані: регулярно відвідувати заняття в Школі молодого педагога;

вивчати нормативно-методичні документи й психолого-педагогічну літературу з питань організації освітнього процесу;

реалізувати індивідуальні плани роботи в Школі молодого педагога в повному обсязі,

виконувати доручення керівника Школи в рамках посадових інструкцій; брати участь у заходах, організованих Школою молодого педагога;

дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу;

систематично підвищувати свою кваліфікацію.

5. Обов’язки адміністрації освітнього закладу

5.1.Адміністрація освітнього закладу всебічно сприяє роботі Школи молодого педагога, надає необхідні матеріали й документи, інші відомості, необхідні для здійснення діяльності.

Основні форми навчально-методичної роботи в ШМП:
– індивідуальні консультації;
– практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;
– семінари-практикуми;
– теоретичні семінари;
– презентації досвіду вчителів-майстрів;
– ділові ігри,
– спільна діяльність в хмарному середовищі;
– взаємовідвідування уроків;
– огляди джерел методичної інформації.

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор Летичівського ліцею №2

________Галина ІВАСЮК

« ____»___________20__ р.

ПЛАН

роботи Школи молодого вчителя

на 2020-2021 навчальний рік

Засідання 1

( вереснь 2021 р.)

Тема. Організація роботи Школи молодого педагога на 2021-2022 н.р.

1. Ознайомлення молодих педагогів з системою роботи у ліцеї (план

роботи закладу, права та обов’язки вчителя, традиції закладу).

2. Закріплення наставників за молодими вчителями.

3. Аналіз із молодими вчителями нормативно-правової бази (ЗУ,

Держстандартів, програм з предметів, знайомство з рекомендаціями,

методичними листами, пояснювальними записками до предметів)

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Обговорення методичних рекомендацій щодо виконання вимог до

перевірки зошитів, виконання єдиного орфографічного режиму.

2. Анкетування молодих спеціалістів.

3. Організація взаємовідвідування уроків.

4. Відвідування уроків наставників молодими вчителями.

Практична робота. Складання індивідуального плану роботи молодого

педагога з урахуванням його потреб і можливостей.

Робота між засіданнями:

1. Ознайомлення з системою методичної роботи ліцею.

2. Участь в роботі методичних об’єднань закладу.

3. Опрацювання нормативно-правової бази щодо організації освітнього

процесу.

4. Самоосвіта молодих педагогів.

5. Відвідування уроків колег.

6. Вибір методичної проблеми (теми).

Засідання 2

( жовтнь 2021 р.)

Тема. Урок як основна організаційна форма навчання.

1. Підготовка вчителя та учнів до уроку. Система вимог до сучасного

уроку. Опрацювання типів та структури уроків.

2. Шляхи формування мотивації на уроці. Самоаналіз уроку як засіб

підвищення ефективності професійної діяльності педагога.

3. Практична робота: ділова гра «Моделювання структури уроку

відповідно до обраного типу».

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Проведення засідання фокусгрупи з теми «Навчання – складне

ремесло: як розв’язувати проблеми з дисципліною?»

2. Рубрика «У педагогічну скарбничку»: обговорення уроків,

відвіданих у вчителів-наставників.

3. Вимоги щодо оформлення шкільної документації.

Робота між засіданнями:

1. Опрацювання літератури про інноваційні технології навчання.

2. Спільна робота в хмарному середовищі «Цікаві та дієві варіанти

початку уроку»

3. Самоосвіта молодих педагогів.

4. Відвідування уроків колег.

5. Консультації.

Завдання 3

( листопада 2021 р.)

Тема. Психологічні аспекти навчальних занять: особливості

проведення нестандартних уроків, оцінювання навчальних досягнень

учнів, формування мотивації навчання.

1. Ознайомлення з теорією множинного інтелекту Говарда Гарднера.

2. Сучасні освітні технології.

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Моделювання завдань на основі теорії множинного інтелекту.

2. Рубрика «У педагогічну скарбничку»: обговорення уроків, відвіданих

у вчителів-наставників.

Робота між засіданнями:

1. Опрацювання інформації про інноваційні технології навчання.

2. Спільна робота в хмарному середовищі «Рефлексія і підсумок уроку.

У чому різниця?»

3. Самоосвіта молодих педагогів.

4. Відвідування уроків колег.

Завдання 4

(груднь 2021 р.)

Тема. Організація самостійної роботи на уроці.

1. Самостійність та самостійна робота, їхні суть і зміст.

2. Місце та ефективність використання самостійної роботи учнів на

уроці та при виконанні домашніх завдань під час вивчення

навчального предмета.

3. Організація контролю учнівських знань під час виконання ними

самостійної роботи.

4. Інноваційні форми та методи самостійної роботи учнів.

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Круглий стіл на тему: «Організація самостійної роботи».

2. Рубрика «У педагогічну скарбничку»: обговорення уроків,

відвіданих у вчителів-наставників.

3. Інструктаж з організації та здійснення тематичного й семестрового

оцінювання.

4. Консультації: робота з документацією.

5. Підсумки роботи за І семестр.

6. Анкетування «Які проблеми я подолав у своїй роботі, що не вдалося

виконати»

Робота між засіданнями:

1. Розроблення програми роботи з невстигаючими учнями.

2. Опрацювання літератури про інноваційні технології навчання.

3. Спільна робота в хмарному середовищі (раціональні методи викладу

нового матеріалу).

4. Самоосвіта молодих педагогів.

Заняття 4

(січня 2022 р.)

Тема. Інтеграція: діяльнісний та тематичний підхід

1. Навчання побудоване на основі інтеграції на рівні способів дій

(навичок).

2. Навчання побудоване на основі інтеграції змісту (тематичний підхід)

3. Soft skills – «м’які (гнучкі) навички» та Hard skills «тверді навички».

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Проведення тренінгових вправ на тему «Що перетворює людей на

команду». Мета: обґрунтувати важливість лідерських рис учителів,

уміння конструктивно спілкуватися для створення єдиної команди.

2. Корекція графіку відвідування уроків наставників молодими

вчителями та взаємовідвідування колег.

Робота між засіданнями:

1. Вивчення досвіду вчителів ліцею, які використовують в практиці

діяльнісний підхід до навчання.

2. Опрацювання літератури про інноваційні технології навчання.

3. Аналіз «знаннєвого» уроку та розробка рекомендацій для

застосування дієвих методів навчання.

Засідання 5

(лютого 2022 р.)

Тема. Як зробити урок ефективним.

1. Soft skills: критичне мислення і вирішення проблем.

2. Технологія розвитку критичного мислення.

3. Розгляд питання вибору раціональних методів викладання нового

матеріалу.

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Моделювання уроку розвитку критичного мислення.

2. Рубрика «У педагогічну скарбничку»: обговорення уроків,

відвіданих у вчителів-наставників.

Робота між засіданнями:

1. Вивчення досвіду вчителів ліцею, які використовують в практиці

технологію розвитку критичного мислення.

2. Самоосвіта педагогів (розвиток критичного мислення).

3. Опрацювання літератури про інноваційні технології навчання.

4. Спільна робота в хмарному середовищі «Методи розвитку

критичного мислення».

Засідання 6

(березня 2022 р.)

Тема. Креативність як провідний компонент у структурі особистості

вчителя

1. Очікування й реальність – яким має бути сучасний учитель.

2. Нові ролі сучасного педагога.

3. Шляхи розвитку та формування креативності особистості.

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Опрацювання сучасних освітніх технологій, які сприяють

формуванню креативної особистості.

2. Рубрика «У педагогічну скарбничку»: обговорення уроків,

відвіданих у вчителів-наставників.

3.Обговорення питання «Особливості роботи з обдарованими учнями».

Робота між засіданнями:

1. Самоосвіта педагогів (способи активізації пізнавальної діяльності

здобувачів освіти).

2. Опрацювання літератури про інноваційні технології навчання.

3. Спільна робота в хмарному середовищі «Ідеї проведення Тижня

молодого педагога».

4. Підготовка до проведення Тижня молодого педагога.

Засідання 7

(квітня 2022 р.)

Тема. Я – сучасний успішний педагог!

Успіхи та подолання проблем у моїй професійній діяльності.

Спільні заходи для вчителів першого, другого та третього року навчання:

1. Круглий стіл «Мої педагогічні знахідки».

2. Підсумки проведення Тижня творчості молодого педагога (ІІІ тиждень)

3. Підведення підсумків роботи ШМП.

4. Обмін досвідом.

5. Обговорення перспективного плану та розробка рекомендацій щодо

роботи ШМП на наступний навчальний рік.

Робота між засіданнями:

1. Консультації з питань організації та здійснення тематичного й

семестрового, річного оцінювання

2. Консультації: робота з документацією.

3. Робота в хмарному середовищі «Вернісаж здобутків за 2021-2022

н.р.»)